Log in

Механіко-математичному факультету – 60 років

Притула Ярослав Григорович Притула Ярослав Григорович

За матеріалами "Ювілейного випуску газети з нагоди святкування 35-го Дня математика"

Математика у Львівському університеті.

Математика викладалась в університеті уже з часів єзуїтської колегії на філософському відділенні.У певний період незалежно від майбутнього фаху доктори філософії (історія, філологія, фізика і т.д.) складали докторські іспити з математики.

Вважається, що перша кафедра математики в університеті була заснована у 1744 році, коли тут відкрились спеціальні студії для випускників філософського відділу, де навчали викладачів для єзуїтських шкіл. Першим керівником кафедри (1744-1749 рр.) був Фаустин Гродзіцький.

До 1848 року в університеті читався курс чистої математики, а також курс практичної геометрії (геодезії). Після 1848 року курс математики був поділений на окремі розділи (диференціальне та інтегральне числення, аналітична геометрія, алгебра та ін..), почали читатись і спеціальні курси.

З 1885 року , як доцент, а з 1889, як професор, почав викладати Юзеф князь Пузина. Він відзначився особливо плідною педагогічною, організаторською та науковою роботою. Ним були започатковані наукові семінари, прочитано більше 30 різних математичних курсів, відкрито другу кафедру математики. Лекції Ю. Пузини слухав і О. Нікодим (відома теорема Радона-Нікодима). Пузина ініціював нові форми навчання та залучав студентів до наукових досліджень.Під керівництвом Пузини отримав ступінь доктора філософії Володимир Левицький. Свою велику математичну бібліотеку Пузина заповів університетові . Ще сьогодні багато його цінних книг є в науковій бібліотеці нашого факультету.

В 1908 році Ю. Пузина запросив до Львова В. Серпінського. З його приїздом в університеті почали читатись лекції та вестись дослідження у нових напрямках математики: теорія множин, теорія функції дійсної змінної, міра та інтеграл Лебега, топологія.

Після смерті Ю. Пузини в 1919 році і від’їзду В. Серпінського і З. Янішевського до Варшави у Львівському університеті сформувався новий науковий колектив.

У 1922 році в університеті було 4 кафедри математики. Їх очолювали професори Є. Жилінський, Г. Штайнгауз, С. Рузевіч та С. Банах. Цей колектив математиків разом зі своїми учнями ввійшов в історію як «Львівська математична школа». Безперечним лідером цього колективу був Стефан Банах. У 1932 році була опублікована монографія Банаха «Theorie des operations lineaires». В цій монографії закладено основи функціонального аналізу, подано фундаментальні твердження і введено термінологію, яку прийняли математики світу. Це був перший виклад функціонального аналізу. В 1948 році вийшов її український переклад «Курс функціонально аналізу», який зробив Мирон Зарицький.

Основними досягненнями львівських математиків було: створення основ функціонального аналізу, введення у функціональний аналіз топологічних методів та застосування їх до проблем диференціальних рівнянь у частинних похідних, трактування ймовірності як міри, розв’язання фундаментальних проблем теорії міри. Цьому сприяла атмосфера колективної праці та дискусій на засіданнях Львівського математичного товариства та у Шотландській кав’ярні. В історію математики ввійшла Шотландська книга – збірник математичних проблем, які формулювали львівські математики та гості Львова. Львів в цей час відвідали Е. Цермело, Г. Лебег, Е. Борель, П. Монтель, Дж. фон Нейман та інші.

Фізико-математичний факультет

У 1939 році, коли Львів став радянським, був закритий богословський факультет, організовано нові факультети, зокрема, фізико-математичний. Деканом факультету у грудні 1939 року було призначено С. Банаха, заступником М. Зарицького. На факультеті були такі кафедри: аналізу І, аналізу ІІ, геометрії, алгебри, механіки, теорії ймовірностей. Навчальний рік на старших курсах почався з жовтня за старими програмами. Викладання велось як на українській, так і на польській мові.

В роки німецької окупації багато викладачів загинуло. Університет не працював. Навчання в університеті відновилось у серпні 1944 року. В листопаді 1944 року С. Банах відмовився від посади декана, деканом став М. Зарицький.

У 1944-45 р. математичними кафедрами керували: математичного аналізу – С. Банах, теорії функцій – В. Орліч, геометрії – С. Мазур, вищої алгебри – Є. Жилінський, теоретичної механіки – В. Нікліборц, загальної математики – М. Зарицький. З 1945 року польські математики почали від’їздити зі Львова, і відповідно їх заміняли здебільшого наші співвітчизники.

З іменами математиків, які почали працювати на факультеті зв’язані основні напрями наукових досліджень у післявоєнні роки: теорія диференціальних рівнянь у частинних похідних, алгебра – Я. Лопатинський, теорія функцій – Л. Волковський, О. Кованько, І. Соколов, теорія ймовірностей – Б. Гніденко, механіка твердого деформованого тіла – Г. Савін. Такі були основні спеціалізації студентів у цей період.

В 1945-46 на факультеті навчалось біля 100 студентів. Ось цифри росту фізиків, математиків та механіків, які закінчували денне відділення фізико-математичного факультету:

  • 1946 – 3
  • 1947 – 3
  • 1948 – 10
  • 1949 – 21
  • 1950 – 33
  • 1951 – 42
  • 1952 – 60.

Починаючи з 1947 набір на факультет складав 100 студентів.  

Газета подала скорочений варіант статті, яку підготовив доцент Я.Г.Притула. Розширений текст, а також продовження цієї статті читайте на сторінці нашого факультету

  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua