Неділя, 19 лютого 2017 Автор Опубліковано в Відомі особистості

Ломніцький Антоній (Antoni Łomnicki)

(2 голосів)
Перегляди: 7993 разів

Антоній Ломніцький (Antoni Łomnicki)

         А. Ломніцький народився 17 січня 1881 року у Львові. Його батько Мар’ян був відомим зоологом, палеонтологом і геологом. Він організував палеонтологічні праці в Старині біля Коломиї, де в 1907 році викопали мамонта і носорога. Мама Марія була з дому Щуцьких.

         У 1899 році А. Ломніцький склав іспит на атестат зрілості у IV гімназії Львова і у 1899-1903 роках навчався на філософському факультеті Львівського університету. Математику він слухав у Ю. Пузини, Я. Раєвського, С. Кемпінського, фізику у М. Смолуховського, філософію у  К. Твардовського, був активним учасником семінару Ю. Пузини, на якому, зокрема, будучи студентом III-го року (1901/02), зробив доповідь “O kollineacyi systemów płaskich”.

         Деякий час він був хронікером вищого семінару Ю. Пузини. З вересня 1902 року до липня 1903 року А. Ломніцький проходив учительську практику як помічник учителя у VI-ій гімназії Львова. У листопаді 1903 року склав учительський іспит, а з вересня 1904 року призначений вчителем в VII-ій гімназії Львова, а з наступного року до вересня 1907 був вчителем в I-ій гімназії в Тарнові.

         У травні 1903 року А. Ломніцький подав до Ради філософського факультету докторську працю “O odwzorowaniaсh cząsteczkowych funkcyj hipergeometrycznych” (тепер cząsteczkowо означає конформно). Розгляд надання докторського ступеня пройшов у липні: рецензія (6 липня), іспит з математики і фізики (11 липня), іспит з філософії (20 липня).  Офіційна церемонія промоції відбулася в листопаді 1903 року. Промотором був Ю. Пузина.

         Для поглибленого вивчення математики він отримав стипендію Міністерства віросповідувань та освіти і в 1906-1907 роках перебував у Геттінгенському університеті, де слухав лекції Д. Гільберта, Ф. Кляйна, Г. Мінковського та ін., брав участь в наукових семінарах. З вересня 1907 року до серпня 1920 року А. Ломніцький був професором математики в VII-ій гімназії у Львові. Одночасно він з 1913 року почав викладати математику у Львівській політехнічній школі, а також в 1914/15 навчальному році викладав страхову математику в Торговій школі у Львові.

         У 1918-1919 А. Ломніцький брав участь в польсько-українській, а в 1920 – в польсько-радянській війні.

         У серпні 1919 року отримав veniam legendi (габілітацію) у Львівській політехнічній школі і був призначений заступником професора II кафедри математики на місце З. Криговського, який переїхав до Познаня. 25 червня 1920 року на засіданні адміністративної комісії А. Ломніцький на прохання Г. Штайнгауза запропонував призначити асистентом II кафедри математики  С. Банаха. Хоча декан факультету був проти, С. Банаха призначили з 1 липня по 30 вересня асистентом, за умови що він через півроку пред’явить докторський диплом.

         У 1920-21 навчальному році С. Банах був асистентом, а в наступному році – старшим асистентом на кафедрі А. Ломніцького.

         У Львівській Політехніці (так вона називалася з 1921 року) А. Ломніцький викладав аналітичну геометрію, диференціальне та інтегральне числення, теорію ймовірностей, математичну картографію, дидактику математики та прикладну математику.

         З 1 серпня 1920 року А. Ломніцький став надзвичайним професором та керівником II кафедри математики, звичайним професором став у 1921 році. У 1922/23 і 1937/38 роках був деканом механічного факультету, а у 1933 – деканом загального факультету, в 1938/39 був проректором Львівської Політехніки.

         Науковий доробок А. Ломніцького складається з книг, підручників та наукових статей. Він опублікував понад 20 підручників і книг та 30 наукових статей. Підручники були як гімназійні, так і  академічні. На увагу заслуговує його підручник “Rachunek różniczkowy i całkowy dla potrzeb przyrodników i techników, t. I-III”, який кілька разів перевидавався після війни. Наукові праці стосувалися математики, математичної картографії, дидактики математики, історії математики.

         Чи не найважливішою його працею була опублікована у 1923 році у журналі Fund. math. “Nouveaux fondements du calcul des probabilités”.

         А. Ломніцький запропонував визначати ймовірність через інтеграл Лебега і хотів надати поняттю незалежності випадкових змінних математичного характеру. Цей результат – зведення ймовірності до теорії міри – широко цитується у світовій літературі. І, як написав в книзі “Проблемы Гильберта” Борис Гнєденко в коментарі до шостої проблеми,

“Уже в 1923 г. была опубликована превосходная работа А. Ломницкого, в которой достаточно систематически и продвинуто излагалось аксиоматическое построение основ теории вероятностей на базе теоретико-множественных концепций”.

         Це був “півфінал” розв’язку шостої проблеми Гільберта. “Фінал” був за Колмогоровим.

А. Ломніцький був чудовим дидактиком, досконалим лектором. З 1935 року почав викладати прикладну математику і разом з С. Качмажем вели практичні вправи з цієї дисципліни.

         У 1931 році А. Ломніцький написав статтю “O potrzebach matematyki stosowanej w Polsce”, де, зокрема, написано:

         “Розвиток прикладної математики може бути досить поважним чинником виховання нашого національного характеру в тім напрямку, щоби нашу схильність до мрійництва і до містицизму, нашу часто буйну фантазію зрівноважити вихованням прагнення до чину, до конкретного сприйняття життєвих проблем, яке властиве англосаксам та скандинавам. У тих власне народів зустрічаємо саме сильний розвиток прикладної математики, часом навіть з одночасним занедбанням чистої математики”.

         А. Ломніцький був спеціалістом з питань математичної картографії, що знайшло свій вираз у наукових статтях та підручнику “Kartografia matematyczna” (Warszawa 1927).

         У 1938/39 навчальному році А. Ломніцький був проректором Львівської Політехніки. Восени 1939 при приході радянської влади він був звільнений з посади проректора, але залишився завідувачем кафедри математики.

         А. Ломніцький був двічі одруженим: з Владиславою з дому Баецкер в 1905-1935 роках (мали доньок Ірину і Єву), а у 1935-1941 роках з Марією з дому Туровіч (дітей не мали).

         Після приходу німців до Львова А. Ломніцького разом з великою групою професорів 3 липня 1941 року арештували і наступного дня розстріляли на Вулецьких пагорбах у Львові.

Література:

  1. Maligranda L. Antoni Łomnicki (1881-1941) – matematyk łwowski // Wokól Bernoullich, XIX Ogólnopolska Szkola Historii Matematyki. Zamośc 6-10 cerwca 2005, pod. red. W. Więsława. Lublin 2006. S. 179-213.
  2. Проблемы Гильберта под. ред. п. с. Александрова. Москва 1969.
  3. 3. Girlich H.-J. Lomnicki-Steinhaus-Kolmogorov: steps to a modern probability theory // European mathematics in the last centuries. Conference held at Będlewo 26-30 April 2004, Stefan Banach Intern. Math. Center and Inst. Math. Wroclaw Univ. P. 47-56.
Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів